- затулений
- —————————————————————————————зату́ленийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
затулений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до затулити. || зату/лено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
напівзатулений — а, е. Не зовсім, не повністю затулений; наполовину затулений … Український тлумачний словник
відтуляти — я/ю, я/єш, недок., відтули/ти, улю/, у/лиш, док., перех. Звільняти якийсь отвір від предмета, яким він затулений. || Знімати з поверхні чогось те, чим воно закрите, заслонене; відслоняти … Український тлумачний словник
відкритий — I (про шию, голову, груди нічим не прикритий, не затулений), оголений, голий; розхристаний (зазв. про груди) II ▶ див. відвертий 1), прилюдний I, щирий … Словник синонімів української мови
прислонений — 1 дієприкметник затулений рідко прислонений 2 дієприкметник притулений рідко … Орфографічний словник української мови